скребок

СКРЕБО́К, бка́, ч.

1. архл. Те саме, що скребло́ 1.

На Мізинській стоянці знайдено велику кількість кремінних виробів – різних різців та скребків, оброблених ножеподібних пластинок, проколок та ін (із журн.).

2. Те саме, що скреба́чка 1–3.

На стовбурах і основних гілках дорослих дерев кора повинна бути гладенька й чиста. Для цього їх потрібно зскрібати у вологу погоду восени, спочатку сапками чи спеціальними скребками, а потім стальними щітками (з наук.-попул. літ.);

Як і в свинарниках, гній в нових корівниках вичищають скребком (із журн.);

Екскаваторник виконує не лише земляні роботи, а й розвантажує з бортових автомашин щебінь. Для цього він виготовив і встановив спеціальний скребок (з газ.).

Значення в інших словниках

1. скребок — скребо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скребок — -бка, ч. 1》 археол. Те саме, що скребло 1). 2》 Те саме, що скребачка 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скребок — Виготовлене зі скалок і уламків кременю знаряддя, один з поперечних країв якого був у процесі обробки заокруглений; поширене повсюдно у пізньому палеоліті, мезоліті та неоліті.  Універсальний словник-енциклопедія
4. скребок — СКРЕБО́К, бка́, ч. 1. архл. Те саме, що скребло́ 1. На Мізинській стоянці знайдено велику кількість кремінних виробів — різних різців та скребків, оброблених ножеподібних пластинок, проколок та ін. (Вісник АН, 12, 1957, 57).  Словник української мови в 11 томах