скріпа

СКРІ́ПА, и, ж.

1. спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін.;

// Те, що зв'язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін.

Ці слова [займенники хто, що та ін.] є відносними, або, як їх ще називають, сполучними. Вони повнозначні, бо мають усі ознаки повнозначних слів, але виступають як слова-скріпи (з наук. літ.).

2. заст. Підпис, що підтверджує справжність якого-небудь документа.

Значення в інших словниках

1. скріпа — скрі́па іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скріпа — -и, ж. 1》 спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін. || Те, що зв'язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін. 2》 заст. Підпис, що підтверджує справжність якого-небудь документа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скріпа — Клямра, пов'язь, див. скоба  Словник чужослів Павло Штепа
4. скріпа — СКРІ́ПА, и, ж. 1. спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін.; // Те, що зв’язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін. Ці слова [займенники хто, що та ін.] є відносними, або, як їх ще називають, сполучними.  Словник української мови в 11 томах