Словник української мови у 20 томах

скріплений

СКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до скріпи́ти.

– Хочеш суниць? – простягає [дівчинка] до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком (М. Стельмах);

Їх [грошей] було таки багато, скріплених упоперек білим клеєним папером (В. Козаченко);

Клеверисько було рівне, скріплене крижаною кіркою (Є. Гуцало);

[Ковшик:] Ми даємо посвідку про шлюб .. А це документ, в якому записано про любов і скріплена державою сім'я... (О. Корнійчук);

// скрі́плено, безос. пред.

Весіллям Лева з дочкою короля Бели було скріплено угорсько-руський союз (А. Хижняк);

Канцелярія гетьмана виготовила листа до його величності і повноваження полковникам. І те, і друге було урочисто скріплено (Іван Ле);

Шлюб скріплено, на пальці надіті обручки як символ вірності на все життя (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скріплений — скрі́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. скріплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скріпити. || скріплено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скріплений — Скрі́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скріплений — СКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скріпи́ти. — Хочеш суниць? — простягає [дівчинка] до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком (Стельмах, Гуси-лебеді..  Словник української мови в 11 томах