скудний
СКУ́ДНИЙ, а, е, рідко.
1. Кількісно невеликий, недостатній.
Ти теж не ледар. Щось таки умієш. Та що з уміння скудного твого (Л. Костенко);
// Нерясний (про сльози).
Найгірш удову мучило безсоння – вона бралася плакати якимись скудними, старечими слізьми (Марко Вовчок).
2. Бідний, одноманітний.
День почався .. Я знав наперед всю його просту і скудну програму і намагався не думати про неї (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)