скуплений
СКУ́ПЛЕНИЙ¹, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до ску́пити.
Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду і настала біда) зробили мене ще більше скупленим і серйозним (М. Коцюбинський).
2. у знач. прикм. Зосереджений, зібраний.
СКУ́ПЛЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до скупи́ти.
Словник української мови (СУМ-20)