скупчення

СКУ́ПЧЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ску́пчити і ску́пчитися.

[Черних:] Скупчення військ і транспорту противника в районі Бистриці триває (Л. Дмитерко);

Прибула розвідка і заявила, що скупчення противника начебто не спостерігається (М. Шеремет).

2. Велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, предметів і т. ін.

Корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти князя Багратіона (П. Кочура);

Наштовхнувшись на велике скупчення криги, він [корабель] змушений був повернути на південь (з публіц. літ.).

△ (1) Зо́ряні ску́пчення, астр. – системи зірок, в яких зорі розташовані тісніше, ніж у навколишньому просторі.

Щоб відшукати нові комети, потрібно вивчити зоряне небо, запам'ятати розташування туманностей та зоряних скупчень (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. скупчення — ску́пчення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скупчення — див. тіснота  Словник синонімів Вусика
3. скупчення — [скупчеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
4. скупчення — -я, с. 1》 Дія за знач. скупчити і скупчитися. 2》 Велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, предметів і т. ін. Зоряні скупчення астр. — системи зірок, в яких зорі розташовані тісніше, ніж у навколишньому просторі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. скупчення — НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал.  Словник синонімів української мови
6. скупчення — Ску́пчення, -ння, -нню, -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. скупчення — СКУ́ПЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ску́пчити і ску́пчитися. [Черних:] Скупчення військ і транспорту противника в районі Бистриці триває (Дмит. Драм. тв., 1958, 179); Прибула розвідка і заявила, що скупчення противника начебто не спостерігається (Шер.  Словник української мови в 11 томах