слабонький
СЛАБО́НЬКИЙ, а, е, діал.
Слабенький.
[Завада:] Ви слабонькі, але проте жнете добре (І. Франко);
– Він, з слабоньким здоров'ям своїм, .. боронив по-богатирськи перед силою полум'я мов добро! (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)