сливовий
СЛИВО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до сли́ва.
Перед моїми очима майнула німецька колонія з високими білими мурованими домами, котрі тонуть в зелених грушевих та сливових садках (І. Нечуй-Левицький);
Внизу село лежить таке кучеряве. Кучері тополеві, срібненькі підіймаються вгору; інші, чорні, позвисали над клунями; ще інші, вишневі, сливові повивають хати (А. Тесленко);
Сливове гілля;
// Вигот. із слив (у 2 знач.).
Михайло сидів на борозні і їв пироги з сливовим повидлом (М. Томчаній).
2. Кольору стиглої сливи.
Хмара була сливовою, з підпаленими сонцем краями, щохвилі густішала, наливалася вируючою каламуттю, доки не стала внизу чорною, вгорі жовтогарячою, як глина на призьбі (Григорій Тютюнник).
3. Уживається у складі назв окремих шкідників слив та деяких інших плодових дерев.
Сливова плодожерка – метелик, менший за метеликів яблуневої і грушевої плодожерок, темно-коричневого кольору (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)