словникар

СЛОВНИКА́Р, я́, ч.

Той, хто укладає словники; лексикограф.

Однією із найскладніших проблем при виготовленні Словника української мови .. є визначення його реєстру .. У цьому відношенні словникарі покладаються не на свої власні смаки чи уподобання, а на ту лексичну базу, яка є у їх розпорядженні (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. словникар — словника́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. словникар — -я, ч. Той, хто укладає словники; лексикограф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. словникар — ЛЕКСИКО́ГРАФ (той, хто укладає словники), СЛОВНИКА́Р. Велику роботу по оздоровленню, очищенню і збагаченню нашої мови провадять, звичайно, наші лексикографи (М. Рильський); Словникарі покладаються не на свої власні смаки чи уподобання, а на ту лексичну базу, яка є у їх розпорядженні (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. словникар — СЛОВНИКА́Р, я́, ч. Той, хто укладає словники; лексикограф. Однією із найскладніших проблем при виготовленні Словника української мови.. є визначення його реєстру..  Словник української мови в 11 томах