сліпи

СЛІ́ПИ, ів, мн., грубо.

Очі.

Карпо, що повернувся перед світанком від Онопрія, не встиг ще й очей як слід стулити. Почувши у возовні голос батька, він невдово-лено пробурмотів спросоння: – Ще ж темно... Не дадуть і поспати. – Темно... Розтули сліпи – розвидниться (А. Іщук).

Значення в інших словниках

1. сліпи — див. очі  Словник синонімів Вусика
2. сліпи — -ів, мн., вульг. Очі. Залити сліпи вульг. — напитися п'яним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сліпи — (-ів) мн.  Словник жарґонної лексики української мови
4. сліпи — СЛІ́ПИ, ів, мн., вульг. Очі. Карпо, що повернувся перед світанком від Онопрія, не встиг ще й очей як слід стулити. Почувши у возовні голос батька, він невдово-лено пробурмотів спросоння: — Ще ж темно… Не дадуть і поспати.  Словник української мови в 11 томах
5. сліпи — Сліпи, -пів м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.  Словник української мови Грінченка