смаглявий
СМАГЛЯ́ВИЙ, а, е.
1. Темнуватого кольору, забарвлення (у порівнянні із звичайним кольором шкіри людей білої раси).
Лице його, трохи подовгасте, мало барву якусь смагляву (Л. Мартович);
Густа смолиста щетина облямовувала його смагляве, горбоносе обличчя (І. Рябокляч);
Смуглява шкіра;
// Який має таку шкіру.
Румуни всі, як один, були смагляві, чорноокі, довгообразі (Ірина Вільде);
Тамара познайомилася з сусідкою-полькою і з смаглявою сербіянкою Зарою (А. Хижняк);
Смаглява циганка.
2. Який засмаг, загорів на сонці й на вітрі; засмаглий, загорілий.
Обличчя в усіх [дівчат] обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (А. Головко);
Лариса підвела на нього очі; смаглявий, тепер він видавався зовсім чорним (О. Гуреїв).
3. перен. Який дозріває.
Дорошенко сідає на траві, погляд його спочиває на пшеницях, що підходять аж до посадки, смагляві, повноколосі (О. Гончар);
Смагляве жито.
Словник української мови (СУМ-20)