смарагд
СМАРА́ГД, у, ч.
Коштовий прозорий камінь яскраво-зеленого забарвлення; ізумруд.
Зелені, як морська хвиля, смарагди вперемішку з червоними рубінами облямовували всю ікону (О. Донченко);
Чудові земні смарагди здавна ціняться дорожче від алмазів (М. Василега);
* Образно. Смарагдами трав, квітів, весняної зелені;
* У порівн. Дивилась [Алла Михайлівна] на море, що було неспокійне того дня, переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Леся Українка);
* Образно. * У порівн. Трава була соковита, зелена, як смарагд (З. Тулуб);
* Образно. * У порівн. От я дивлюсь на ваше личко, Ганнусю. Тонке, благородне, і очі, як смарагд (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)