смоква

СМО́КВА, и, ж.

1. Те саме, що смоко́вниця.

Край шляху смокви листям тихо мають (І. Франко);

При шляху зростала смоква на камінню .. Хто ішов – топтався по її корінню... (А. Кримський).

2. Плід смоківниці; інжир.

Солодкі смокви;

Зверху, з високих дерев густолистих, звисали .. Груші, й гранати розкішні, і яблунь плоди соковиті, Смокви солодкі й маслини (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Значення в інших словниках

1. смоква — смо́ква іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. смоква — -и, ж. Те саме, що смоківниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смоква — ІНЖИ́Р (фігове дерево; плід цього дерева), СМОКО́ВНИЦЯ (СМОКІВНИ́ЦЯ), СМО́КВА, ФІ́ГА, ВИ́ННА Я́ГОДА (сушені плоди). Татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (М.  Словник синонімів української мови
4. смоква — СМО́КВА, и, ж. Те саме, що смоко́вниця. Край шляху смокви листям тихо мають (Фр., XIII, 1954, 324); При шляху зростала смоква на камінню.. Хто ішов — топтався по її корінню… (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах