смолоскип
СМОЛОСКИ́П, а, ч.
Переносний світильник звичайно у вигляді палиці з намотаним на кінці просмоленим клоччям для освітлення, підпалювання і т. ін. чого-небудь; факел.
Спальня в замку Гостомисла. Ніч. При дверях два хлопці зі смолоскипами (І. Франко);
Юрко високо тримав смолоскип, освітлюючи похмуре склепіння (О. Донченко);
Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (В. Гжицький);
* У порівн. Підпалене ворогом місто горіло, як велетенський смолоскип (Я. Качура);
Висушена за літо гарячим сонцем солома, дерево спалахували, як порох; смолоскипами палали хати, хліви (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)