Словник української мови у 20 томах

смородливий

СМОРОДЛИ́ВИЙ, а, е.

Смердючий.

І почув він у душі своїй таку велику вдячність для отсих лицарів батуринських, таку для них пошану, що отся гризня, на яку тепер дивився, змаліла в його очах до розмірів гризні собак за кістку, кинену крізь вікно панської кухні на смородливий смітник (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. смородливий — -а, -е, заст. Сморідний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смородливий — Смородли́вий, -а, -е Смрадный.  Словник української мови Грінченка