сміттярка

СМІТТЯ́РКА, и, ж.

1. Жін. до сміття́р.

2. Місткість для сміття.

Через дорогу, під деревами, сидів кошлатий песик, дивився на нього, махав хвостом, підбігав до виставлених на вулицю сміттярок, поривався до нього і знову повертався (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. сміттярка — сміття́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сміттярка — -и. Жін. до сміттяр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сміттярка — СМІТТЯ́РКА, и, ж. Жін. до сміття́р.  Словник української мови в 11 томах