снопчик
СНО́ПЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до сніп.
Усюди, де тільки можна по землі, .. мак поспіль вкрив дороги коло кожнісінької хати снопчиками та жмутками ріс при дорозі; то забиравсь на дашок одною квіткою пишною, то цілою сімейкою то наче габою внизував округи дашок, перериваючись... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)