соболятник

СОБОЛЯ́ТНИК, а, ч.

Мисливець, що полює на соболів.

Поки не випав сніг, хотілося пополювати на білок, а потім, можливо, і на соболя залишитись – як тільки випаде сніг, соболятники розставляють капкани (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. соболятник — соболя́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. соболятник — -а, ч. Мисливець, що полює на соболів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соболятник — СОБОЛЯ́ТНИК, а, ч. Мисливець, що полює на соболів. Поки не випав сніг, хотілося пополювати на білок, а потім, можливо, і на соболя залишитись — як тільки випаде сніг, соболятники розставляють капкани (Знання.., 3, 1970, 18).  Словник української мови в 11 томах