соковитий
СОКОВИ́ТИЙ, а, е.
1. Який містить у собі багато соку.
Соковита трава;
Соковиті гриби;
Соковиті яблука;
Соковите м'ясо.
2. Порослий свіжою зеленою рослинністю.
Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (З. Тулуб);
Соковиті гаї.
3. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат).
П'янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі (О. Гончар).
4. Яскравий, свіжий (про колір, забарвлення).
Соковиті барви;
Соковиті губи;
Соковиті натюрморти.
5. перен. Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.).
Стояв вересень – прозорий, соковитий, багатий місяць (О. Копиленко);
Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені. Як раніше, осінь соковита викликає спомини й пісні (В. Сосюра);
Уквітчана, соковита .. пливла [весна] в Катрусині обійми і цілувала її в личко (Ю. Мельничук);
Соковите літо.
6. Образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий.
Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор, соковитий дотеп визначають характер новел [С. Олійника] “Верблюд”, “Дамочка в голубому платті”, “Дядько з характером”.. та ряд інших (із журн.);
Соковита мова оповідання.
7. перен. Який звучить чітко й виразно, має м'яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.).
Її гарний соковитий голос розлягався луною по лісі (Олесь Досвітній);
Соковитий баритон.
Словник української мови (СУМ-20)