соленоїд

СОЛЕНО́ЇД, а, ч., спец.

Провідник, навитий на циліндричну поверхню, по якому проходить електричний струм.

При малій індуктивності котушки виготовляються у вигляді одношарових соленоїдів, а при великій – намотуються в кілька шарів (з навч. літ.);

Соленоїд з магнітним осердям;

Надпровідні соленоїди.

Значення в інших словниках

1. соленоїд — солено́їд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. соленоїд — -а, ч., спец. Котушка індуктивності – сукупність однакових, послідовно з'єднаних витків провідника, рівномірно навитих на загальне осердя; котушка ізольованого дроту, проводу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соленоїд — солено́їд (від грец. σωλήν – трубка і ...оїд) звитий у вигляді спіралі (котушки) провідник, де, пропускаючи постійний електричий струм, утворюють магнітний потік, подібний до потоку в довгому постійному магніті.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. соленоїд — Різновид котушки; див. котушка.  Універсальний словник-енциклопедія
5. соленоїд — СОЛЕНО́ЇД, а, ч., спец. Дротяна спіраль, намотана на осердя, навколо якої при пропусканні електричного струму створюється магнітне поле. При малій індуктивності котушки виготовляються у вигляді одношарових соленоїдів, а при великій — намотуються в кілька шарів (Осн. радіотехн., 1957, 99).  Словник української мови в 11 томах