сонок

СОНО́К, нка́, ч.

Зменш.-пестл. до сон².

Поза річку ходив коток, у приполі носив сонок (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. сонок — Соно́к, -нка́ м. ум. отъ сон.  Словник української мови Грінченка