сорби
СО́РБИ, ів, мн.
Народ в Германії (переважно лужичани).
Рушили всім родом своїм білі хорвати, рушили словени, сорби (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)СО́РБИ, ів, мн.
Народ в Германії (переважно лужичани).
Рушили всім родом своїм білі хорвати, рушили словени, сорби (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)