Словник української мови у 20 томах

сорби

СО́РБИ, ів, мн.

Народ в Германії (переважно лужичани).

Рушили всім родом своїм білі хорвати, рушили словени, сорби (Д. Міщенко).

Словник української мови (СУМ-20)