соціум
СО́ЦІУМ, у, ч.
1. Людська спільність як результат історично зумовлених форм діяльності людей.
Мовна ситуація є одночасно і процесом і результатом історичного розвитку соціуму (з наук. літ.);
Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі у своєму соціумі, а ще самотніша в універсумі людства (Л. Костенко);
Античний соціум;
Пострадянський соціум;
Сучасний соціум;
Український соціум;
Неблагополучний соціум;
Стабільний соціум;
Двомовний соціум.
2. Група людей, об'єднаних за якоюсь ознакою (професійною, культурною тощо).
Специфіка утворення міського соціуму, орієнтація на метрополійну культуру та мову .. призводить до формування специфічної міської субкультури – міксованої під впливом соціальних чинників (з наук. літ.);
Науковий соціум;
Аграрний соціум;
Поведінка соціумів.
Словник української мови (СУМ-20)