спадлючити

СПАДЛЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм.

Зробити кого-небудь підлим.

Федір кинув: – Видно, совість мучить. Треба ж було так себе спадлючить! (О. Підсуха).

Значення в інших словниках

1. спадлючити — спадлю́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спадлючити — -чу, -чиш, док., перех. розм. Зробити кого-небудь підлим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спадлючити — СПАДЛЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити кого-небудь підлим. Федір кинув: — Видно, совість мучить. Треба ж було так себе спадлючить! (Підс., Загули.., 1960, 79).  Словник української мови в 11 томах