спаржа

СПА́РЖА, і, ж.

1. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних з тонким лускоподібним листям.

– Дика спаржа, – пояснив він, покусуючи соковите стебельце (І. Волошин);

Спаржа лікарська.

2. Один з видів цієї рослини, культивованої як овоч, а також підземні пагони її, що йдуть у їжу.

Спаржа, помідори, суниці, полуниці, синя капуста .. устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (І. Нечуй-Левицький);

Спаржа є високоцінним, смачним овочем, що появляється ранньою весною (з наук.-попул. літ.);

Спаржу промивають, обережно очищають від шкурочки .. так, щоб не пошкодити головку – найціннішу частину паростка (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. спаржа — спа́ржа іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спаржа — -і, ж. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних з тонким, ледве помітним листям. 2》 Один із видів цієї рослини, культивованої як овоч, а також підземні пагони її, що йдуть у їжу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаржа — Шпарага  Словник чужослів Павло Штепа
4. спаржа — спа́ржа (італ. sparagio, від грец. άσπάραγος – молодий пагін) вид багаторічних кореневищних рослин родини лілійних. Поширена в Європі, Центральній і Південній Азії та Північній Африці. Культивують як овочеву рослину, підземні стебла якої використовують в їжу. Інша назва – холодок лікарський.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. спаржа — Багаторічні трави, напівкущі, ліани родини лілійних; види: холодок лікарський; вирощують як овочеву рослину; молоді підземні стебла, що виросли з бруньок кореневища, споживають вареними в їжу; культивують також як декоративну рослину під назвою аспараґус.  Універсальний словник-енциклопедія
6. спаржа — ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
7. спаржа — СПА́РЖА, і, ж. 1. Багаторічна трав’яниста рослина родини лілійних з тонким, ледве помітним листям. — Дика спаржа,— пояснив він, покусуючи соковите стебельце (Вол., Дні.., 1958, 85).  Словник української мови в 11 томах