спацер

СПА́ЦЕР, у, ч., діал.

Те саме, що спаце́ра.

Дочки в сусіднім покої скачуть, гуркочуть, хихикають та регочуться, а далі зберуться та цілою юрбою йдуть на спацер (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. спацер — Спа́цер: — прогулянка [48] — прохід, гуляння; стежка для гуляння [III] — прохід, прогулянка [V]  Словник з творів Івана Франка
2. спацер — спа́цер (шпа́цер) піша прогулянка (ср, ст)||шпацірґанґ  Лексикон львівський: поважно і на жарт