спаяний
СПА́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спая́ти.
В єгипетських пірамідах знайдено золоті речі, спаяні оловом і золотом (з наук.-попул. літ.);
У віршах поета [М. П. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (з навч. літ.);
* Образно. Небо – прозора льодяна скеля, слизька, холодна, .. наглухо спаяна морозом, – не проб'єш, не розломиш (Григорій Тютюнник);
// у знач. прикм.
Спаяна дружна сім'я.
Словник української мови (СУМ-20)