спекулювати
СПЕКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., чим, на чому, заст. на що і без дод.
1. Займатися спекуляцією (див. спекуля́ція¹ 1).
Він спекулянт, живе в цьому будинку і часто їздить до Одеса [Одеси] спекулювати (І. Микитенко);
Сімнадцять років тому мсьє Івар приїхав до Парижа спекулювати на воєнних приставках (Ю. Смолич);
// Використовувати складні обставини, труднощі і т. ін. для власної наживи.
Спекулюючи на труднощах, капіталісти і різного роду ділки роздували ціни на виноробну продукцію (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Будувати свої плани, розрахунки на чому-небудь, використовувати щось у корисливих інтересах.
Погляда [Петро] на всіх по-барськи Та ганьбить ім'я шахтарське. Спекулюючи званням, Дорогим і рідним нам, Вимагає він повсюди, Щоб йому годили люди (С. Олійник);
– Не думай, що я без серця, що спекулюю на смерть [на смерті] свого мужа (І. Франко);
Спекулювати на труднощах.
Словник української мови (СУМ-20)