спланувати
СПЛАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Док. до планува́ти¹.
За всю свою довголітню працю якщо він і спланував щось путнє і реальне, то це хіба що моторного човна “Світлану” (Ю. Збанацький);
Хати ще будувалися, а навколо них уже зеленіли садочки, їх насадили кілька років тому, коли спланували вулицю (В. Минко);
Щоб забезпечити худобу достатньою кількістю зелених кормів, треба з осені правильно спланувати посіви культур зеленого конвейєра на наступний рік (із журн.);
Тихонюк зрозумів, що його робота буде залежати від того, наскільки він зуміє її спланувати... (Ю. Збанацький).
2. Скласти план (у 3 знач.).
Словник української мови (СУМ-20)