сплутаний

СПЛУ́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до сплу́тати.

Дна у всюдихода не було... Замість мотора – наші ноги й руки. Ми йшли вперед і такечки рухали машину .. Було дуже цікаво, бо уявлялось, що мчимо ми на розвідку в аеротанку. Мчали .. дуже повільно, наче ноги наші були сплутані (О. Донченко);

// у знач. прикм.

Він знов безтямно, безумно почав битися, шарпатися ногами, звиватися, мов уж, усім своїм сплутаним тілом (Г. Хоткевич).

2. у знач. прикм. Безладно переплетений, переплутаний.

За ворітьми стоїть високий і худий чоловік без шапки і босий. Ноги його брудні і волосся сиве та сплутане (Ю. Смолич);

Звернули [мати й син] з стежки, обминули кущі із сплутаним тонким гіллям (О. Копиленко);

На полі вітер зовсім здичавів. Налітав сплутаним клубком, забивав дух (М. Стельмах);

Варвара бачила перед собою .. сплутані стебла пшениці, вдавлене в землю колосся (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. сплутаний — сплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сплутаний — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
3. сплутаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сплутати. 2》 у знач. прикм. Безладно переплетений, переплутаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сплутаний — СПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сплу́тати. Дна у всюдихода не було… Замість мотора — наші ноги й руки. Ми йшли вперед і такечки рухали машину.. Було дуже цікаво, бо уявлялось, що мчимо ми на розвідку в аеротанку. Мчали..  Словник української мови в 11 томах