спліт
СПЛІТ, спле́ту, ч., рідко.
1. Те саме, що спле́тення.
Чорна коса в два сплети обвинена була довкола голови (І. Франко);
Петрицький приніс обгортку в урбаністичному стилі: крани, стальні сплети, заводські труби (Т. Масенко).
2. заст. Інтриги; плітки.
Словник української мови (СУМ-20)