сповиваний
СПОВИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до сповива́ти.
До Ігоря словами промовляє [Всеволод]: – Мої [коні] вже готові: Біля Курська стоять-вигравають, Мого слова княжого чекають! А мої куряни – Люди скрізь відомі! Під сурмами сповивані, Шоломами викохані (Панас Мирний);
Мріють бори за борами, очерети за очеретами, в густий туман сповивані, дрімотами пов'язані, білими снігами глибоко завіяні (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)