сподар

СПОДА́Р, я́, ч., розм.

1. рідко. Те саме, що госуда́р.

За сими плентавсь розбишака, Нептунів син, сподар Мезап (І. Котляревський);

В римській ідольській землі Се беззаконіє [беззаконня] творилось. Либонь за Декія царя? Чи за Нерона сподаря? (Т. Шевченко).

2. Те саме, що госпо́дар.

Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте (Сл. Б. Грінченка);

* Образно. Оддихай собі, степе-сподарю, досита, І дивись крізь туман, як ключами-стадами Журавлі линуть в вирій до нового літа (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. сподар — спода́р іменник чоловічого роду, істота государ розм.  Орфографічний словник української мови
2. сподар — -я, ч., розм. 1》 Те саме, що государ. 2》 Те саме, що господар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сподар — Спода́р, -ря́ = госпо́дар  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сподар — СПОДА́Р, я́, ч., розм. 1. Те саме, що госуда́р. За сими плентавсь розбишака, Нептунів син, сподар Мезап (Котл., І, 1952, 195); В римській ідольській землі Се беззаконіє творилось. Либонь за Декія царя? Чи за Нерона сподаря? (Шевч., II, 1963, 281).  Словник української мови в 11 томах