спора
СПО́РА, и, ж., біол.
1. Мікроскопічний зародок рослинних організмів (водоростей, грибів, лишайників, мохів, папоротеподібних), який служить для їх розмноження, поширення, а також для збереження виду в несприятливих умовах.
Спори грибків можуть зберігатись у ґрунті, не втрачаючи життєздатності, 5 –6 років (з наук.-попул. літ.);
Життя на планетах не може виникати з допомогою панспормії, тобто занесенням життєвих спор з інших світів (О. Бердник);
Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В. Гжицький).
2. Оточені щільною оболонкою одноклітинні зародки найпростіших тварин класу споровиків, які служать для поширення виду та його збереження в несприятливих умовах.
Словник української мови (СУМ-20)