спортсменка

СПОРТСМЕ́НКА, и, ж.

1. Жін. до спортсме́н.

Кожний вимах – широкий розгін вправної спортсменки – наближав її ще на два метри до берега (Ю. Смолич);

На міжнародних змаганнях гімнасток, що відбулися у Швеції, чудових успіхів добилися радянські спортсменки (з газ.).

2. перев. мн., розм. Те саме, що спорти́вки.

– Тіма, – закричав Льоня .. – А де твої сандалі або спортсменки? (О. Іваненко);

Дівчатка ходили в спідничках з блузочками, в босоніжках і косиночках, хлопці – в широченних, добре відпрасованих штанях.., спортсменках і майках (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. спортсменка — спортсме́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спортсменка — -и. 1》 Жін. до спортсмен. 2》 перев. мн., розм. Те саме, що спортивки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спортсменка — СПОРТСМЕ́НКА, и, ж. 1. Жін. до спортсме́н. Кожний вимах — широкий розгін вправної спортсменки — наближав її ще на два метри до берега (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах