спостереження
СПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. спостерегти́, спостеріга́ти.
Умію спокійно розважати в тривожні моменти, держати свої нерви в руках, маю якийсь дар спостереження (Леся Українка);
Він саме закінчив свої астрономічні спостереження, коли знов знявся свіжий вітер (З. Тулуб);
Позад будинку, що з його даху Черниш вів свої спостереження, стояв інший будинок такого ж стандартного типу (О. Гончар);
Наукові спостереження;
Спостереження за станом навколишнього середовища.
2. Те, що виявили, помітили після уважного розглядання, вивчення, дослідження і т. ін. кого-, чого-небудь.
– Треба тікати звідси! – говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження (М. Коцюбинський);
Якийсь .. дивився у вікно в сільраду, час од часу ділячись з товаришами своїми спостереженнями (А. Головко);
Свій досвід, свої експерименти й спостереження він намагався узагальнити й занотувати (О. Гончар).
3. філос. Цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, метод наукового пізнання.
Словник української мови (СУМ-20)