споювати
СПО́ЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., СПОЇ́ТИ, спою́, спо́їш, док., кого.
Даючи багато спиртного, доводити кого-небудь до сп'яніння.
– Є там [у селі] така п'явка, що споює людей, а потім забирає за горілку киптарі [кептарі] (В. Гжицький);
– Можеш сам пити, але моїх квартирантів не споюй, – сердито метала колючі іскри на Затонова Пилипівна (М. Чабанівський).
СПО́ЮВАТИ², юю, юєш, недок., СПО́ЇТИ, спо́ю, спо́їш, док., що.
Приганяти, скріплювати що-небудь (у столярній роботі).
Словник української мови (СУМ-20)