сприкритися
СПРИ́КРИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко.
Стати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін.; набриднути, надокучити.
Дохід був невеликий, ледво [ледве] можна було жити, і Германові по кількох тижнях сприкрилося те ремесло (І. Франко);
Я .. знаю по собі, що інший раз ніщо не може так сприкритись, як питання про здоров'я (Леся Українка);
Бог був знову сам і це йому сприкрилося, і він дав так, що із тої шкірочки, що стала уже велика, зробився Адам (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)