спродаж
СПРО́ДАЖ, у, ч. і рідко і, ж., розм.
1. Те саме, що про́даж.
– Може, отче благочинний, маєте яке діло до Панасенка щодо спродажу пашні або за землю? – несміливо спитав Добриловський (І. Нечуй-Левицький);
Шумливий базар [в Одесі] – місце спродажу рибалками добичі моря й овочівниками плодів землі – поклав зверху на обличчя міста барви теплі, м'які, але яскраві (Ю. Смолич).
2. Торгівля, товарообіг.
Напишіть мені, будь ласка, чи є у спродажі дядькові остатні женевські брошурки (Леся Українка).
(1) На спро́даж – з метою продавати.
У дядини були колеса на спродаж, і хваливсь Демко, .. треба неодмінно ті колеса купити (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)