спуганий

СПУ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко.

Дієпр. пас. до спугну́ти;

// у знач. прикм.

Дрімота одлетіла, немов спугана птиця, і ручечки у жаху, у страху зчепилися (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. спуганий — СПУ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до спугну́ти; // У знач. прикм. Дрімота одлетіла, немов спугана птиця, і ручечки у жаху, у страху зчепилися (Вовчок, І, 1955, 341).  Словник української мови в 11 томах