спуза

СПУ́ЗА, и, ж., діал.

Те саме, що спуз.

Значення в інших словниках

1. спуза — спуза (166) < рум. spuzǎ — присок [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. спуза — спу́за іменник жіночого роду попіл, присок діал.  Орфографічний словник української мови
3. спуза — див. спуз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спуза — ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини).  Словник синонімів української мови
5. спуза — СПУ́ЗА, и, ж., діал. Те саме, що спуз.  Словник української мови в 11 томах