співа

СПІ́ВА, и, ж., рідко.

Те саме, що спів 1, 3.

Всі гуляють. А де ж Гонта? Чом він не гуляє? Чому не п'є з козаками? Чому не співає? Нема його; тепер йому, Мабуть, не до неї, Не до співи (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. співа — -и, ж., рідко. Те саме, що спів 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. співа — СПІ́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що спів 1, 3. Всі гуляють. А де ж Гонта? Чом він не гуляє? Чому не п’є з козаками? Чому не співає? Нема його; тепер йому, Мабуть, не до неї, Не до співи (Шевч., І, 1963, 136).  Словник української мови в 11 томах
3. співа — Співа, -ви ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.  Словник української мови Грінченка