спікатися
СПІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СПЕКТИ́СЯ, спече́ться; мин. ч. спі́кся, спекла́ся, ло́ся; док.
1. Гуснути (про кров); скипатися.
2. З'єднуватися в одне тверде ціле внаслідок спікання.
Антрацитове вугілля не спікається (з навч. літ.).
3. тільки недок. Пас. до спіка́ти.
При виготовленні алмазного інструмента з дрібних частинок алмазу порошок алмазу змішується з порошком металу, а потім виріб пресується, нагрівається і спікається (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)