спіліти

СПІЛІ́ТИ, і́є, недок., розм.

Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути.

Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, – чорна (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. спіліти — спілі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спіліти — див. дозрівати  Словник синонімів Вусика
3. спіліти — -іє, недок., розм. Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спіліти — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. спіліти — СПІЛІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє,— чорна (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. спіліти — Спіліти, -лію, -єш гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  Словник української мови Грінченка