спін

СПІН, у, ч., фіз.

Внутрішній момент імпульсу елементарної частинки.

Наочно спін можна уявити як обертання частинки [найелементарнішої] навколо своєї осі (подібно до добового обертання Землі). Важливо врахувати, що величина спіну, тобто момент внутрішнього обертання, має певні й незмінні значення для кожної окремої частинки (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. спін — спін іменник чоловічого роду у ядерній фізиці  Орфографічний словник української мови
2. спін — -у, ч., фіз. Магнітний момент електрона та інших елементарних частинок, зумовлений їхнім обертальним рухом навколо власної осі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спін — (від англ. spin – обертання) власний момент кількості руху електрона або інших елементарних частинок (позитронів, протонів, нейтронів тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. спін — Власний момент кількості руху мікрочастинки (напр., електрона, протона, атомного ядра), який виникає внаслідок її обертового руху і не пов'язаний з її рухом у просторі; може набувати тільки певних (квантованих) значень; відкриття с. дозволило пояснити багато фізич. явищ.  Універсальний словник-енциклопедія
5. спін — СПІН, у, ч., фіз. Момент кількості руху електрона та інших елементарних частинок, зумовлений їх внутрішнім рухом, подібним до обертання.  Словник української мови в 11 томах