срібняк
СРІБНЯ́К, а, ч.
Срібний карбованець.
Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький);
// Срібна монета взагалі.;
// Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель.
Забрався [Панталака] вночі на ринок, .. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (І. Франко);
– Кожен дає од щедрот своїх – хто мідяка, хто срібняка, – відказав .. Вересай (Ф. Бурлака);
Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній).
◇ (1) Іу́дині (ю́дині) срібняки́ (срі́бники) – винагорода за зраду.
Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)