стадія
СТА́ДІЯ, ї, ж.
1. Певний момент, період, етап у житті, розвитку кого-, чого-небудь, які мають свої якісні особливості.
– В тій історичній стадії, в якій ми знаходимося, ні протест вашого сина, ні його товаришів .. абсолютно нічого не поможуть (Г. Хоткевич);
Історію матеріальної культури людських поколінь ми поділяємо на три основні стадії розвитку: кам'яний вік, бронзовий вік і вік залізний (з наук.-попул. літ.);
Окремі етапи розвитку рослин, які потребують для свого проходження специфічного для кожного з них середовища, названо стадіями розвитку (з наук. літ.);
Під час проходження стадії яровизації рослини не потребують довгого дня (з наук. літ.);
Зимує плодожерка у стадії гусениць на стовбурах дерев у коконах (з наук. літ.);
// Етап, частина процесу створення, виробництва чого-небудь.
На більшості стоянок пізнього палеоліту під час розкопок знаходять багато розщепленого кременю в різних стадіях обробки (з наук. літ.);
На всіх стадіях виробничого циклу деталі до місця наступної виробничої операції доставляються саме тоді, коли це потрібно (із журн.).
2. іст. У стародавніх греків – місце для спортивних змагань.
3. заст. Те саме, що ста́дій.
– Першим відомим нам з давньогрецької історії спортивним змаганням був біг на стадію (192 метри) (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Пропагати́вна ста́дія – стадія життєвого циклу паразита, яка уможливлює його поширення;
(2) Світлова́ ста́дія, біол. – період розвитку рослини, під час якого основну роль відіграє освітлення.
За характером світлової стадії соя є рослиною короткого дня (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)