стальний
СТАЛЬНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що стале́вий.
З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки завтовшки 0,003 мм (з навч. літ.);
В артільному дворі хтось ударив у стальну рейку, сповіщаючи цим, що робочий день закінчився (Григорій Тютюнник);
Брови його закошлатились, а очі стали стальними (М. Чабанівський);
Сорочка, як взагалі у гуцулів, мала широкі рукави, але навіть вони не могли укрити вузлів стальних м'язів (Г. Хоткевич);
Тендітне дівча, а дивися – усі Позаздрили б, мабуть, Стальній її волі... (І. Нехода);
Кроками стальними йдуть вони невпинно (В. Сосюра);
Ніколи не забудеться громадянський і поетичний подвиг Максима Рильського в роки війни з фашизмом, коли його вірш зазвучав такими, майже не властивими йому доти стальними .. тонами, що не міг не потрясати навіть байдужі до поезії душі (з наук. літ.);
* Образно. Два роки стальна завірюха мете, Сховалося сонце надій золоте За чорні дими, що пливуть над землею (І. Нехода);
* У порівн. Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м'я [мене] в лице!.. (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)