старизна

СТАРИ́ЗНА, и, ж., збірн.

1. розм. Старі речі, те, чим довго користувалися.

Не такими колись були в нього плуги, але й ця старизна не запечалила Марка, більше печалили виснажені коні (М. Стельмах).

2. зневажл. Старики, старі люди.

Ляш хотів поставити чарку на стіл, але рука тіпнулась, чарка впала додолу й розбилась на скалки. Інші діди охнули з остраху, якийсь пан з гостей не втерпів і вголос промовив: “І пощо таку старизну скликати?” (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. старизна — стари́зна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. старизна — див. одяг  Словник синонімів Вусика
3. старизна — -и, ж., збірн. 1》 розм.Старі речі, те, чим довго користувалися. 2》 зневажл. Старики, старі люди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старизна — СТАРИ́Й ім. (чоловік, що прожив багато років), ДІД, СТАРИ́К, СТА́РЕЦЬ, СТАРИГА́Н (СТАРИГА́НЬ) фам.; СТАРИНА́ розм., СТАРИ́ЗНА розм. (збірн. — старі люди).  Словник синонімів української мови
5. старизна — СТАРИ́ЗНА, и, ж., збірн. 1. розм. Старі речі, те, чим довго користувалися. Не такими колись були в нього плуги, але й ця старизна не запечалила Марка, більше печалили виснажені коні (Стельмах, Правда.., 1961, 335). 2. зневажл. Старики, старі люди.  Словник української мови в 11 томах
6. старизна — Старизна, -ни ж. Старыя вещи.  Словник української мови Грінченка