стариця
СТАРИ́ЦЯ, і, ж.
1. діал. Стара жінка.
От не було на молодиці, та сталось на стариці! (прислів'я).
2. діал. Жебрачка.
3. Старе русло річки.
Оксана, звичайно, і не згадає про ятері на стариці, коли він помре, і зогниють вони в мулі (І. Драч).
4. Заплавне, старичне озеро.
Дніпро з притоками, стариками, старицями, поснувався по землі (О. Довженко);
Під час весняних розливів, коли значну частину долини заливає, ріка нерідко прокладає собі нове русло, залишаючи на місці старого озера, які називають старицями (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)